10 років син зустрічався з дівчиною, яку сильно кохав. А вона, як виявилось, сильно кохала аж 2 чоловіків, ніяк обрати не могла. А тут у сина квартира з’явилась – ось і вийшла за нього заміж

Новини

Мій син одружився в 25 років. І це був не скороспішний шлюб через місяць після першого побачення, і жили молоді окремо від мене, так що в протистоянні свекруха-невістка, мене звинуватити не можна.

За матеріалами – Коректно.

– Мамо, ми з Юлею вирішили одружитися, — сказав півроку тому син.

Ну вирішили і вирішили, думаю. Справа до цього давно йшло. Зустрічатися з Юлею син почав ще в 10 класі школи, разом ходили в інститут, разом вчилися, разом закінчили.

У молодих були періоди розставання, але почекавши місяць-другий вони завжди поверталися до своїх відносин.

– Так посварилися по-дурному, — ділився син, — а тепер Юля сказала, що все зрозуміла, усвідомила, першою проявила ініціативу. Вирішили ми виводити відносини на новий рівень, будемо сім’ю створювати, вчора подали заяву.

Квартира, в якій потрібно було жити синові з дружиною, дісталася мені від моєї бабусі. Не бозна що, одиничка в спальному районі, але все необхідне там було. Я зробила на сина дарчу.

Розписалися мої молоді без галасливого свята. На весілля і я, і батьки нареченої подарували гроші.

— Машину візьмемо, -сказав син, я давно мрію.

А Юля наполягала на тому, щоб купити квартиру, продавши квартиру мого Пашки. Мовляв, візьмемо в іпотеку відразу двокімнатну.

Але Пашка її переконав: дітей немає, поки і одиничка цілком нормально, а машина дає певні переваги.

Але на хорошу машину грошей не вистачало і тому вирішили взяти кредит. Син працював 3 роки в одній і тій же компанії, а ось Юля за пару місяців до весілля роботу поміняла, тому кредит узяв на себе мій син.

– Ми вирішили, що машину на Юльку оформимо, — заявив Паша, повернувшись з салону, — на мені квартира, а на ній нехай буде машина.

Нічого я синові тоді не сказала, сім’я, живуть, як знають. Хоча по справедливості: на кому кредит, на тому і власність. Але говорити людям на другому місяці сімейного життя про те, що може бути, коли люди розходяться — було б не дуже красиво.

А ще через місяць Паша прийшов додому з речами. Від дружини він пішов. Перший тиждень я не лізла з розпитуваннями, взагалі. А потім син сам розповів, що, виявляється останні кілька років Юля вела подвійне життя.

– Вона одночасно примудрялася зустрічатися з нами двома, — сказав син, — каже, що вибирала. І найприкріше, що з її коханцем я був знайомий, ми навіть товаришували.

Виявилося, що в ті періоди, коли син розлучався з Юлею, вона налагоджувала контакт з другим нареченим, а, помирившись з моїм сином, продовжувала зрідка з ним зустрічатися.

— Запропонував вийти заміж, погодилася, — говорив Пашка, — а виявилося, що Сергій просто не міг їй надати окреме житло, кликав жити зі своїми батьками. А ти як раз квартиру на мене оформила.

Юля відкритим текстом визнала, що наполягала на іпотеці, щоб потім розділити квартиру. Та й на оформленні машини на своє ім’я теж наполягла невістка.

– Сину, — кажу, — як же так, у неї, значить, всі ходи були давно прораховані? Як же так вона з тобою вчинити хотіла?

Виходить, що зустрічатися з дівчиною можна багато років, та так і не вийде дізнатися, хто вона насправді?

Через тиждень Юля з’їхала з квартири мого сина. Забрала свої речі. Я намагалася порадити Паші, що машину можна поділити, як і кредит, але він махнув рукою:

— Нічого мені від неї не треба. Кредит закрию, машину наживу. Нехай їздить і пам’ятає, як підло вона зробила. Так я думаю, що і Сергій — не її варіант, може буде з ним зустрічатися, і когось ще собі знайде.

Син повернувся до мене, в однушку ми пустили квартирантів. Всі гроші і на кредит, і на те, щоб син купив ще одну машину.

Так я думаю, що і правильно, чоловіка виховала, раз не став ділити майно з дружиною-зрадницею.

Мене інше хвилює, як у Паші тепер життя складеться, після такого-то опiку.

Sharing is caring!